Бізнес-тренер, експерт з продажів та переговорів, письменниця та мандрівниця Людмила Калабуха розказує, чим здивувала, засмутила та шокувала Країна сонця, що сходить – Японія.

Я відвідала 44 країни, та в Японії мене вражало все: чистота вулиць і річок у центрі багатомільйонних міст, водії маршруток, що дякують та кланяють кожному, хто оплачує проїзд, досконалі бізнес-процеси на всіх можливих рівнях - від роботи гейш до вуличних промоутерів, вживання у їжу дельфінів і наділення статусом божества нецікавого карпа, чиста вода, яку можна пити з-під крану, в Токіо, де з околицями живе 30 (!!!) млн. людей.

 Ці 3 речі, мене вразили найбільше:

Домашні тварини і собаки-роботи

Котики/собачки в Японії - для багатих людей. Ціна – від $ 1,5 до 7 тис, а в середньому $4-5 тис. Їх беруть у кредит на 2-3 роки. Хочете  продати своїх кошенят/цуценят? Оформіть, як малий бізнес.

І не в кожній хаті ви їх поселите, навіть якщо зібрали потрібну суму.

Не дозволить компанія, що здає квартиру. А 90% японців винаймають житло. Якщо пощастило, треба внести заставу, рівну сумі оренди за 1 місяць (мін $1600 за однокімнатну в спальному районі Токіо). Ці гроші не повертаються.

Тримати тварин нелегально - небезпечно. Сусіди здадуть. Японське суспільство живе за суворими правилами і чітко слідкує за їх дотриманням. Респект тому, хто викриває і доносить на порушників.

Що робити?

Заклади, де можна погладити тварин, - мега популярні. Мінімум за 10 хвилин у кімнаті, якою ходять різні котики - 200 єн (50 грн).

Ми ходили в більш екзотичне місце з живими совами. 10 хвилин - 700 єн (175 грн з людини). На вході - інструктаж їх гладити, руки дезінфікують спеціальним розчином.

Та найбільше вразила (а що не вразило?) собака-робот AIBO від Sony. За допомогою сенсорних технологій AIBO впізнає свого власника, біжить до нього, радіє посмішкам і словам, пам’ятає, які дії йому подобаються. Робот має датчики, камери та мікрофони, підключення до інтернету (бавитися через смартфон), теплий на дотик, махає хвостом, рухає вухами та очима. “Особистість” собаки розвивається - вона навчається, наче справжня. Я з ним бавилася хвилин 15 у компанії голландських дітлахів, яких неможливо було відтягнути. У порівнянні з живим песиком та його утриманням - просто халява!

Секс по японськи, або Чому японці не родять дітей?

Дорого. У Японії прожитковий мінімум - $3 тис (оренда житла, комунальні, транспортні витрати та їжа). Така ж і середня зарплата. На дівчину, стосунки, а, тим більше, весілля та дітей потрібні гроші. Багато. Грошей від роботи по 12-14 годин на добу без вихідних і свят впритик вистачає, щоб забезпечити себе.

Навіть поховати родичів не кожному по кишені. Нормальні похорони обійдуться у близько $40 тис. Тому часто в звичайних квартирах на поличках стоять урни з попелом бабці, діда та двоюрідної тітки.

Енерговитратно.

Стосунки потребують часових, емоційних та енерговитрат. Нема часу, сил, здоров‘я. Сім‘я - це ж страшний напряг та емоційне навантаження. От чому найбільший відсоток самогубств серед чоловіків припадає на вік 37-43 років - вони не впоралися із тягарем нових турбот та відповідальності.

Заважають традиції.

Жінка, яка не вийшла заміж до 30, вважається “злежалим товаром”. Якщо її досі ніхто не захотів - з нею щось не так. У 2017 р. Японію вразило самогубство найпопулярнішою поп-співачки. Передсмертна записка сповістила причину: молода, гарна, популярна, дуже забезпечена дівчина у свої 27 років не мала кавалера та перспектив вийти заміж.

То де ж секс? Тим більше, що японська їжа - суцільні афродизіаки?

Чоловіки заводять віртуальних подруг та силіконові секс-іграшки. Скуповують порно-комікси і задовольняють себе самі. Жінки звертають увагу на іноземців, шлюби з якими стають все більш популярними. Всі вони активно відвідують так звані хостес-бари, де за гроші можна провести приємний вечір. З сексом або ні - як домовитеся. На кожному кроці ми бачили дівчат-промоутерів, які активно туди закликали чоловіків. Соціологи б‘ють на сполох: японці не просто не розмножуються, вони не вступають у стосунки. Якщо так піде далі,  до 2060 року 127 млн населення країни скоротиться до 80 млн, а в недалекому майбутньому японців поглинуть китайці, яких вони вважають дикунами.

Наймодніший сувенір – розумний унітаз.

Цей атрибут майбутнього сам піднімає/закриває кришку, підігріває сидіння, змиває та освіжає повітря. Є до нього пульт або центр управління польотом (сорі, унітазом) та нічна підсвітка. Такий електронний унітаз зараз є наймоднішим сувеніром.

Вбудоване біде дозволяє вибрати температуру, побавитися з кутом та силою подачі води. 100% жінка придумала. А що робити? Коли 40%(!!!) японських чоловіків у віці від 18 до 44 років НІКОЛИ не мали стосунків з особами протилежної статі. Та і решта працюють постійно, а вечорами п’ють, як коні.

Японський туалет – це храм усамітнення і найвищий ступінь розвитку цивілізації.  Нова розробка бере аналіз сечі та рівень цукру. Вже придумали унітази, які будуть вимірювати кров'яний тиск та зважувати з точністю до грама. Як бізнес-тренер, зацінила відмінний маркетинг: 40% населення – пенсіонери і їм треба на щось витрачати гроші, які вони заробляли все життя.

Мій перший шок в аеропорту: я не змогла знайти кнопку/педаль/спусковий механізм зливу. Ледь не плакала. А воно, розумне, просто чекало, щоб я встала, і все зробило саме. Освіжило повітря і щось лагідно сказало мені японською. А ще ніколи і ніде в Японії за відвідування туалету не беруть грошей.

Як же шанують тут відхоже місце! У японських будинках та деяких ресторанах є спеціальне взуття для туалету. Спеціальні тапочки стоять біля входу і їх взувають тільки туди. Після візиту їх треба зняти і поставити на місце. По хаті ходять в інших капцях.

У Японії навіть діє Національна туалетна асоціація, робота якої полягає у максимальному розвитку туалетів.

Та мій головний японський урок –  право жити за власними правилами, якими б дивними і незрозумілими іноземцям-гайдзінам вони не здавалися.



 

 

НАШІ ПАРТНЕРИ