Олександр Поронюк,
керівник регіонального медіа центру Міністерства оборони у Львові

Про воєнний стан в Україні

Незважаючи на чотири роки агресії, воєнний стан ввели тільки зараз, адже у 2014 році наша армія була настільки малою, що могла вміститись на стадіоні Арена Львів. Це були війська, які можна було показати під барабан на параді і поплескати. Зараз місцевим та державним органам влади, а також військовим структурам вистачає ресурсів для оголошення воєнного стану і є можливість реагувати адекватно на загрозу цілісності країни. 

Воєнний стан було б активізовано лише у випадку наступу російських військ. Був вищий ступінь готовності військових формувань, військовослужбовців викликали з відпусток, з відряджень у військові частини. Якби воєнний стан було введено повномасштабно, була б комендантська година, воєнізовані патрулі зупиняли б перехожих та перевіряли документи, діяли би за протоколами, які передбачає цей порядок. Те, що відбувалося, можна назвати тренувальною місією та перестрахуванням.

 

Володимир Скоростецький,
офіцер регіонального медіа центру Міністерства оборони у Львові

Про сучасну українську армію

 

Зарплата українського військового ще п’ять років тому була еквівалентною близько $200 доларів. Зараз зарплата, наприклад, піхотного солдата, який прийшов на перший контракт, - сім тис. грн, плюс повний соціальний пакет та харчування. З нового року планується підвищення до 10 тис. грн. Сума для солдатів на першій лінії оборони подвоюється. Важливо розуміти, що Україні у стані війни вдається знаходити ресурси для того, щоб зробити те, що в нашій армії не робилось десятиліттями: підвищувати зарплати військовим та забезпечувати їх усім необхідним. Зараз у ЗСУ зовсім інший підхід до навчання, які здійснюються за стандартами НАТО, армія розвивається. Як би складно не було, ми ніколи не переставали пишатися тим, що ми робимо.

 

Валерій Веремчук,
керівник фракції Народний контроль у ЛМР

Про заборгованість Львова перед міжнародними кредиторами

 

У 2006 році, коли я прийшов у ЛМР, був єдиний кредит Світового банку на цілодобове водозабезпечення. Минулого року Львівводоканал сплатив 60 млн грн. на погашення цього боргу. Проблема в тому, що всі кредити є валютними. Наприклад, кредит у 24 млн євро на ремонт вул. Городоцької ми брали за курсу 10, а віддаємо за курсом 32 гривні за євро. Згідно з даними департаменту фінансів ЛМР, у нас донедавна було близько 5 млрд 700 млн грн. кредиту. В серпні підписали угоду про рекультивацію сміття та будівництво сміттєпереробного заводу на позику у 25 млн євро. Сума кредитів, яка розписана до 2030 р. вже перевалює за 6 млрд грн.. На 2019 рік у бюджеті міста вже закладено 450 млн грн. на обслуговування цих кредитів. Звичайно, ця сума серйозно б’є по бюджету міста і виникає багато спірних ситуацій стосовно нових кредитів.  

НАШІ ПАРТНЕРИ