Що ми знаємо про Чорнобильську катастрофу? Страшна аварія, що вбила одразу сотні людей, а потім поступово “різала” тіла та душі сотень тисяч. Збій в ідеальній системі радянської промисловості. Те, чого ніхто не очікував. Та чи все нам відомо про цю подію? Протягом 30 років журналісти розвідували, що СРСР приховував від своїх громадян і світу. Після здобуття незалежності, науковці самі поступово відкривали таємниці та документи під грифом “секретно”. То ж які факти відомі зараз? Що замовчували про події 26 квітня 1986 року?
5 досі прихованих фактів про Чорнобиль читайте у журналістському дослідженні РІА-Львів.

               1. Ярмарок наступного дня після аварії

Мешканці Прип’яті були дуже здивовані ярмарком на вулицях міста, адже до того подібного не влаштовували. Свіжі огірки, дефіцитні товари і все, що було в магазинах, виставили на продаж під відкритим небом. І це у день, коли рівень радіації перевищував нормальні показники в десятки та сотні разів. Дослідники вважають, що місцева влада організувала тотальний продаж, щоб швидко позбутися товару: знали, що вивезти продукти звідти вже буде неможливо. А через день почнеться евакуація.

                2. Чи всіх евакуювали?

Вивозити людей почали через 36 годин після аварії. Сотні переповнених автобусів рухались із міста, а порожні приїжджали за мешканцями. Та це стосувалося лише міста Прип’ять. Неподалік було невелике селище із церквою та школою. Останній запис у шкільному зошиті датований 21 травня - майже місяць після аварії. А раптом звідти людей забули забрати? Це страшне питання лишається відкритим.

                 3. Примусові аборти

У фільмі “Лазуровий пил” показали історію вагітної жінки, яка врятувала свою дитину. Та рятувати ненароджене маля довелося не від Чорнобильської катастрофи, а від радянських лікарів. Медики усіх республік отримали жорстку директиву - робити примусові аборти всім вагітним жінкам із Прип’яті. Науковці припускають, що це робили зовсім не для здоров’я матерів. Радянському Союзу не були потрібні діти-інваліди. Більше того - ніхто не хотів, аби світ дізнався про справжні наслідки Чорнобильської катастрофи.

                  4. Найнебезпечніше місце у При’пяті

Коли сталася пожежа на реакторі, гасити її приїхали пожежники з усього СРСР. Після сильного опромінення та отримання сильних опіків, їх доставляли в місцеву лікарню. Там із рятівників знімали захисні костюми та, не знаючи, що з ними робити, скидали в підвал. Той одяг лежить у підвалі досі. Прилади заміру рівня радіації там дотепер зашкалюють -норма перевищена у сотні тисяч разів.

                   5. Збій в ідеальній системі

Радянських людей активно запевняли, що атомна енергетика в Союзі - безпечна і ніколи не дасть збою. Це пояснює, чому після аварії в енергоблоці мешканці зони катастрофи не впали у паніку. Вони вірили, що їдуть усього на 3 дні. Звісно, це була відверта брехня. Ті, хто будував атомну електростанцію, чудово розуміли, що ця система далеко не досконала. Тому під час будівництва врахували можливість радіоактивних викидів і вмонтували спеціальні труби для небезпечних відходів. Знаючи, що із самого початку територія довкола реакторів не була безпечною, радянські урядовці свідомо побудували поруч місто та заселили людей.

Дослідження у Зоні Відчуження проводять досі. На сьогодні, український дослідницький центр поводить до 10 000 досліджень на рік. Вони беруть проби в різних місцях. Деякі місця уже безпечні, а інші і досі перенасичені радіацією. Без приладів неможливо зрозуміти, яким є рівень радіації навіть у 10 см від вас.

Якщо порівнювати вибух у Чорнобилі із  масштабом Хіросіми, кількість радіації у японській катастрофі треба множити на 500. Тобто, один Чорнобиль = 500 Хіросім.

Підготувала Єва Висоцька

Використані кадри з фільму “Лазуровий пил”

 

НАШІ ПАРТНЕРИ