РІА -довідка
В'ячеслав Юткін, підприємець
Народився 11 жовтня 1952 р. у м Даугавпілс (Латвія).
Освіта: вища
Українська академія зовнішньої торгівлі, спеціальність “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”;
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, спеціальність “Журналістика”.
1976 - 1996 рр. служив в органах Держбезпеки.
2001 - 2007 рр. очолював "БАНК НРБ".
2009 - 2016 рр. займав керівні посади в “Промінвестбанку”
В’ячеслав Юткін займається готельним бізнесом близько 20 років. Два його готелі знаходяться у Києві, ще один – у Карпатах. До 2017 року володів аналогічним бізнесом у Криму. Нещодавно у Львові інвестував у відкриття готелю класу “люкс” - BANK Hotel. Витрати на придбання будівлі, реконструкцію і запуск проекту сягнули $20 млн. Журналіст РІА -Львів поспілкувалася із успішним підприємцем та фінансистом про бізнес у Львові, ностальгію за Кримом та плани на майбутнє.
Пане В’ячеславе, знаю, що в Криму Ви побудували розкішний курортний комплекс - “Море”. Тепер от Bank Hotel у Львові. То де простіше будувати і розвивати бізнес - у Львові чи в Криму?
Я будував “Море” ,присвятив цьому комплексу понад 15 років свого життя. , але курорт був і є власністю Олександра Лебедєва, голови російської “Національної резервної корпорації”. Була домовленість, що коли я додудую комплекс, стану співвласником. Але Лебєдєв не дотримав свого слова і так комплекс автоматично став російським.
Що ж до розвитку бізнесу - простіше у Львові. Навіть коли на півострові діяли українські закони і влада, перешкод було значно більше ніж тут. У Львові до бізнесу більш толерантні. Звісно, були певні побоювання - що ми зробимо з будівлею, де тепер BANK Hotel, на що перетворимо. Але коли архітектори побачили, що ми її зберігаємо, вкладаємо у реконструкцію - всі застереження зникли.
Легше будувати готель чи реставрувати?
Якби я знав, що доведеться долати стільки труднощів у процесі відновлення будівлі для готелю, то не знаю, чи брався би. Будувати однозначно легше. Не треба постійно думати як зберегти те, що є, і розчаровуватися, коли не можеш відновити зруйноване до тебе. Наприклад, у приміщенні “Банку” 3 і 4 поверх втратив первинний вигляд - ліпнину, архітектурні особливості. Ми так і не змогли їх відновити.
З точки зору фінансиста, наскільки в Україні рентабельно відкривати готелі ВІП-класу?
Є такий термін “емпірія” - чиста вартість реалізації проекту. Ми з економістами рахували, що час повернення інвестицій - у кращому випадку - 15 років, а в гіршому- років 20. Тому для мене була фінансова складова не на першому місці, хоч вона є - з точки зору необхідності погашення кредиту за 5 років. Над цим питанням ми з командою готелю будемо працювати дуже серйозно - щомісяця ростуть відсотки і впливають на економіку готелю. Цей готель - сімейна справа, яку зможуть продовжити мої внуки. Це вирішальний для мене фактор.
То це втілення давнього задуму?
За ті три з половиною роки, що я займаюся проектом BANK Hotel, багато разів переконався, що готельний бізнес - складна справа, а інвестиції повернути дуже непросто. На момент запуску, штат персоналу - близько 100 осіб. Ми ще не заробляємо, а вже платимо заробітну плату. Мінімум півроку готель потребує постійних вкладень, дотацій. Це закономірно. Готель дуже дорого коштує - тут стільки вкладень, стільки дрібниць, які потребують уваги. Часом сам дивуюся, скільки всього треба. Номер за 200-300 доларів - недешево, звісно. Але гість заходить і розуміє, за що платить - комфорт, сучасність, увага до кожної дрібниці, вкладені зусилля.
Коли готель починає приносити прибуток?
Перед тим як починати рахувати прибутки, треба віддати борги. Сподіваюся, з першого січня почнемо повертати кредит.
Ви - один із тих, хто вкладає у якість. Чому це так для Вас важливо?
Наведу приклад: можна купити додому посуд. Будь який посуд. А коли ти сідаєш обідати і відчуваєш дискомфорт від того, що їси не з тої тарілки, яку хотів, - розчаровуєшся і в страві. В готелі той же посуд - складова репутації і сервісу. Тому - ексклюзивна брендована лінія від Villeroy&Boch. Коли ми цій компанії надіслали логотип, розписали концепцію - їм сподобалася ідея банку, сейфу і наш підхід. Вони назвали вартість, ми погодилися - зробим на 120 осіб для a la carte. Навіть коли виробник відмовився виконувати таке невелике, за їх мірками, замовлення - збільшили його вдвічі. Так, це перевитрати. Але яка сатисфакція від якості!
Ви плануєте ще щось побудувати? У Львові? Коло Львова?
Є такі наміри стосовно Моршина. Навіть почали роботу над проектом, є архітектурні плани. Є ідеї у Яремчі. Але проекти потребують великих інвестиції, тому відклали на рік їх втілення.
Які переваги бізнесу в Західній Україні?
Коли сталася ця біда з Кримом, відчув, що український турист переорієнтувався на Карпати. Регіон почав розвиватися - адже не кожен може поїхати за кордон і відпочивати за євро. Тому наші курорти мусять розвиватися, вдосконалюватии сервіс.
Відчувається, що Ви сумуєте за Кримом.
Так. Дуже жалкую, що він зараз окупований. У моєї родини там будинок, а чотири роки там не були. Не тому, що не маємо змоги - тому що там все чуже і коли бачиш людей, які зараз хазяйнують, то бажання нема туди їхати. Я настільки люблю Крим, що не можу змиритися з тим, що він окупований. Не хочеться думати, що він не повернеться до України, але якщо тверезо думати - це дуже важко. Не думаю, що в Україні є хоч одна людина, яка ці події сприйняла без жалю і обурення.
Як думаєте, чому так сталося?
Ще до анексії, мої друзі з Росії жартома називали Крим “тимчасово окупованою територією”. Окупованою Україною. І це сприймалося як щось закономірне - росіяни сприймають нашу територію як свою. Сигнали ж були і не раз - незалежність Криму і “президент” Мєшков, потім - автономія у складі України, стабільна відмова від україномовності. Чомусь влада не реагувала, не вживала жодних заходів. А потім Крим забрали - силові структури, політикум, жителі півострова водночас забули спільну історію і прийняли окупанта. А ми - не завадили. Коли час проходить, розумієш, що ми не все зробили, щоб його втримати і просто віддали - спокійно, ніби так і мало бути.
Лілія Дудич