Що ближче вибори, то більше партії готові витрачати на рекламу. Спонсорами політичних промоцій стають державний бюджет і кишені олігархів. Ми спробували з’ясувати, чиї гроші переважають у цій боротьбі та скільки готові заплатити партії за голоси виборців.  

 

Згідно фінансових звітів парламентських партій, у І кварталі 2018 року вони сукупно витратили 85 млн грн., в ІІ кв. – 150 млн, а в ІІІ кв. вже 201 млн.

Витрати парламентських партій на діяльність у 2018 році:

 

 

Найбільше зросли витрати у “Батьківщини”, на другому місці - “Самопоміч”, далі - БПП, “Народний Фронт”, Радикальна партія Ляшка та Опозиційний блок. Найцікавіше те, що попри візуальну активність, БПП та Опозиційний блок, згідно звіту, не витратили ні копійки на рекламу. Експерти зазначають, що вказані партіями суми не відповідають дійсності і  орієнтовно складають 500 мільйонів гривень (без урахування телевізійної реклами, вартість якої важко встановити).



 

В Україні традиційно дорогі вибори. Навіть у порівнянні з сусідньою Польщею. При тому,  кількість населення у країнах приблизно однакова, а ВВП в першої в рази більший, Україна витрачає на вибори значно більше коштів. Соціологи кажуть, що психологія українського виборця така: якщо партії немає в телевізорі, її взагалі не існує. Тому кожен політик у гонитві за президентським кріслом витрачає сотні мільйонів доларів на рекламу. Комітет виборців України порівняв витрати кандидатів, що отримали найбільше голосів на президентських виборах у Польщі 2015 року і на президентських виборах в Україні 2014 року. Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Олег Ляшко загалом витратили на вибори майже вдвічі більше коштів, ніж Анджей Дуда, Броніслав Коморовський та Павел Кукіз ($13.5 млн vs $7.5 млн) При цьому, Анджей Дуда та Броніслав Коморовський разом за 2 тури виборів витратили менше коштів, ніж Петро Порошенко за 1 тур ($7.3 млн vs $7.5млн).

 

 

99% витрат БПП, Опоблоку, РПЛ та НФ - гроші, отримані з держбюджету. Це стосується і 92% витрат “Самопомочі” та 6% витрат “Батьківщини”. Звичайно, офіційні витрати партій вдвічі менші за реальні і це питання до Національного агентства запобігання корупції. Воно мало б займатись не лише калькуляцією даних у звітах партій, а дивитись, чи справді ці цифри відповідають дійсності. Крім того, повна заборона політичної реклами на законодавчому рівні, як у більшості країн ЄС, зробить вибори дешевшими та чеснішими. Загалом, фінансування партій з державного бюджету - позитивна та прогресивна ідея в українському законодавстві. Якщо виборці не фінансуватимуть вибори, то це будуть робити великі фінансово-промислові групи. Українським партіям залишилось лише припинити сидіти на двох стільцях і тягнути гроші як з олігархів, так і з виборців.

 

Денис Рибачок,

спеціаліст Комітету виборців України

Задля припинення популізму, КВУ вважає доцільним при внесенні змін до закону “Про вибори Президента України” обмежити максимальний розмір виборчих фондів кандидатів у президенти. Для розрахунку максимальних розмірів фондів можна використати досвід Польщі і визначати розмір фонду залежно від кількості виборців у державі (на разі, в Україні 35.5 млн виборців). Обмеження максимального розміру виборчих фондів спонукатиме кандидатів у президенти до більш активної роботи із виборцями замість механічного поширення власних ідей через ЗМІ. 

 

Дар’я Кучер

 

 

НАШІ ПАРТНЕРИ