Напередодні святкування Дня Незалежності поговорімо про те, від чого ми все ще залежимо. Ми спробуємо проаналізувати, які фактори стоять на заваді нашій абсолютній реалізації як успішної держави. Зрештою, держава - це ми. І “правило трьох “Н” діє для кожного - Нема Нічого Неможливого!

 

Корупція

Україна отримала 30 балів зі 100 можливих у дослідженні Transparency International “Індекс сприйняття корупції” (CPI) за 2017 рік і посіла 130 місце (зі 180 країн). Це на 1 бал більше та на 1 позицію вище, ніж минулого року. Заважають позитивній динаміці, за висновками того ж ТІ, брак політичної волі керівництва країни до протидії хабарництву, законодавчі ініціативи, які загрожують антикорупційній інфраструктурі, та низький рівень довіри до судової системи.

60% українців вважають, що з корупцією потрібно боротися

20% готові боротися з хабарництвом чиновників

12% вважає рівень “поборів” прийнятним

8% не помічають проблеми взагалі

Кожен четвертий українець дає хабарі

 

Твоя країна починається із тебе. Даючи хабар сьогодні, ви не тільки підтримуєте корупцію, а й провокуєте інших зробити те саме завтра. Рецепт побудови прозорої країни простий - виховати чесних людей. Позбутися хабарницького мислення можна тільки роботою над собою. “Всі дають - і я даю” - позиція людини, яка не має поваги, у першу чергу, до себе. Поки ви заспокоюєте себе подібними виправданнями, корупція зростає. Не думайте про брехливих політиків, про корупційну систему. Думайте про власні вчинки, впливайте на те, що самі можете змінити. Не виймайте пачку грошей для “подяки” чи “пришвидшення процесу”. Краще витратіть ці гроші на самоосвіту. А коли від вас вимагатимуть хабар, або натякатимуть на “дякую” - відмовтесь. Писати пост про чергову “зраду” у себе на Фейсбуці не обов’язково. Краще заяву у правоохоронні органи.

 

Низькі доходи і висока “комуналка”

За даними ООН, в Україні за межею бідності проживає 80% населення. Частка високотехнологічного експорту в загальному експорті продуктів переробної промисловості в Україні - 6%..  Більшість підприємств в Україні спеціалізується на виробництві продукції з низькою доданою вартістю.

За оцінками фахівців, тіньова частина нашої економіки становить близько 40% ВВП. Енергоефективність у рази нижча, ніж у сусідніх країнах. Що ж стосується послуг ЖКГ, за “совітів” населення сплачувало 4% вартості комунальних послуг. Решту – сплачувала держава. Перехід до ринкової економіки побавив дефіциту товарів, але додав дефіциту купівельної спроможності. А використовувати енергоефективні технології ми ще не навчені.

Не дурні і не бідні, але поки що в молодших класах школи розвинутого капіталізму.

Не вистачає грошей, а винна держава? Будьмо відверті, заробіток - персональна справа кожного. І держава тут ні до чого. Хто хоче мати високий дохід - працює, працює, працює і має. Якщо вас не задовольняє зарплата, відкривайте бізнес. Знайдіть справу, яка вам дійсно подобається і при цьому приносить користь іншим. Займіть свою нішу. Україна - неоране поле підриємництва. Так, наше законодавство в деяких моментах обмежує підприємців. Через це і з’явилась тіньова економіка. А якщо працювати з думкою про те, що виходячи з “тіні”, ми збагачуємо нашу економіку? Насправді, так і є. Що більше підприємств почне працювати прозоро, то вищим буде рівень економіки в країні.



Відсутність робочих місць

У центрах зайнятості стверджують: люди свідомо вибирають допомогу держави замість роботи. За даними Мінсоцполітики, у 2017 році працювало 16,2 млн українців, з них 3,7 млн не декларували доходи і не платили податки. В Україні 300 тис сімей отримують допомогу як малозабезпечені, на що у 2017 році було витрачено майже 12 млрд грн із держбюджету. Третина субсидіантів не працює і не шукає роботу на Батьківщині. Натомість заробітчани перерахували вчетверо більше валюти, ніж закордонні інвестори.

 

То роботи в Україні немає, чи чужий хліб ситніший за свій?  

Так, часто ми працюємо на за тією спеціальністю, яку отримали у виші. На це є дві причини: професійна сфера “забита” спеціалістами (відповідно, вакансій мало) або професію обирали батьки за принципом “куди простіше вступити”. Що робити? Батьки, дайте дітям можливіть здобувати затребуваний фах. Моніторте професії, де є нестача кадрів і ваші діти матимуть роботу. І досить втілювати власні мрії у дітях - у них є свої. Якщо ви - вже доросла людина і не можете знайти роботу, опануйте нові здібності. Як то кажуть, вік живи - вік учись. Курси, онлайн-університети, післядипломна освіта - можливості є. Можна отримати закордонну освіту, не виходячи з дому. Працювати та вчитись за кордоном - не зрада. Якщо ви отримаєте досвід в іншій країні та повернетесь для впровадження чогось нового в Україні - зробите особистий внесок у розвиток Батьківщини і матимете навички, які будуть цінувати.  

Недовіра до інституцій

За даними Українського інституту майбутнього,

70% українців не довіряють політикам та державним інститутам (крім армії)

10% спостерігають у роботі системи позитивні зміни

30% вважають, що навряд чи щось зміниться. Але надії не втрачають.

Українці довіряють волонтерам і громадським організаціям - ми віримо у вчинки, небайдужість та спроможність згуртовуватися за власною ініціативою.

Є два виходи в цій ситуації: або скаржитись на систему, або жити своїм життям. Що оберете? Є хист до політики - йдіть у владу та ініціюйте зміни. Інакше який сенс виливати обурення на величезну гору, що стала на вашому шляху? Обійдіть її. Набридли черги та байдужі чиновники? Електронна система документації iGov вам у допомогу. Сайт вже передали на баланс держави, але засновники досі здійснюють необхідну підтримку для спрощення контакту з держслужбовцями. Зрушення у системі є, нам просто потрібен час. Віримо, чекаємо, а тим часом займаємось своїми справами і не скаржимось.

 

“Мовне питання”

Згідно 10 статті Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. “Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя”, - говориться у Рішенні Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України.

ВСЕ!

 

Змусити людину говорити мовою, яку вона не любить, - нереально. А от допомогти пізнати, вивчити та полюбити - можна. Українська - справді милозвучна та гарна. А найголовніше - це нашарідна мова. Російська теж звучить чудово, стільки класиків писали нею. Але вона чужа, це мова окупанта. І говорити нею зараз - неповага до себе. Це може здаватися дрібницею - яка різниця, якою мовою говорити. Та в деталях захована суть національної ідентифікації. У війні беруть участь не тільки гранатомети, а й цінності усього народу.  

 

Війна на Сході і анексія Криму

Ми переможемо. Крим - український.

 

Хтось скаже - ми ні на що не впливаємо. А ми спробували?

Слава Україні! Героям слава!



Яна Ковальчук, Єва Висоцька

НАШІ ПАРТНЕРИ