Ігор Федорів,  фотограф

З чого Ваша почалася любов до фотографії?

Мабуть, з першої простенької “мильниці”, яку купив років у 13. Вже серйозне захоплення фотографією почалось у 25 - спочатку як хобі, а згодом переросло в основну діяльність. Як і більшість, починав знімати весілля, сімейні фотосесії. У 2009 р. потрапив на Lviv Fashion Week і  через декілька років став їх офіційним фотографом.

 

Фотографія для Вас - робота чи хобі?

І те, й інше. За що люблю фотографію, так це за її різножанровість. Можна працювати в одному жанрі, а в іншому бути любителем. Як хобі фотографую природу, також подобається тревел-фото. Хочу спробувати себе у стріт-фотографії.

 

У якому жанрі найкомфортніше працювати?

Щоб робота не перетворювалась на рутину, її потрібно змінювати що 5-6 років. Один із плюсів професії фотографа в тому, що можна змінювати жанри, в яких працюєш. Зараз найчастіше знімаю фешн-фото, рекламні проекти, каталоги, працюю у студії. Також фотографую репортажі, намагаюсь шукати та використовувати цікаві прийоми з різних жанрів фотографії.

 

Щоб досягати успіху у фотосправі потрібна спеціальна освіта?

Думаю, що потрібна - як і в будь-якій іншій професії. Хоча я, наприклад, до всього доходив сам, займався самоосвітою - банально не було де вчитися. Загалом, відсутність елементарних знань у фотосправі дуже помітна. Багато початківців не знають елементарних речей. Більшість орієнтується на весільну зйомку, дитячі фото, де замовники часто не можуть об'єктивно оцінити якість. Орієнтиром є колеги, схвальні відгуки клієнтів, а не світові метри фотографії. Зараз з'явилось багато приватних фотошкіл, регулярно проводяться майстер-класи, семінари. Для тих, хто розпочинає шлях у фотосправі, вибір є. Я і сам проводжу заняття у школі фотографії ім. Дієґо Марадони, інколи веду воркшопи. Тепер я розумію, що на початку кар'єри такі знання мені б зекономили дуже багато часу. Хоча є і мінуси: часто новачки починають копіювати наставника, тому корисно, коли вчителів декілька з різним поглядом і підходом.

 

Хто з всесвітньо відомих фотографів є прикладом для Вас?

Перелік дуже великий і він постійно змінюється. Якщо у фешн-фотографії, то це Стівен Мейзел, Елен фон Унверт, Тім Уокер, Петер Ліндберг. Дуже подобається пейзажна графіка Майкла Кенна, чорно-біла документалістика Себастьяна Сальгадо.

 

Що важливіше - зміст чи естетика?

Можливо, це і непрофесійно, але я підходжу до всього з позиції “подобається -не подобається”. Інколи кадр буває неправильно побудований з точки зору композиції, світло падає не так як мало би, ще якийсь брак, але в кадрі є щось цікаве. З іншого боку, фото може бути ідеальне, але нудне.

 

За якими факторами можна визначити, чи розвивається мистецтво фотографії?

Я бачу прогрес розвитку галузі фото, коли підвищується не тільки рівень фотографів, а й вимоги  замовників, коли росте професійний рівень майстрів суміжних напрямів - стилістів, арт-менеджерів, дизайнерів, їх розуміння якісної фотографії.

Ліля Дудич

 

НАШІ ПАРТНЕРИ