Юрій Рихлик

автомобільний журналіст

www.instagram.com/ryxlyk

Хочете ви цього чи ні, але боротьба за екологічність наближається до нас. Ще декілька років тому вийти на вулицю в українському місті і побачити Tesla - вважалося чудом і щасливим випадком. Всі фотографували і виставляли фото в Instagram. Тепер же Tesla - просто досить непогана машина, яка є майже у кожному нашому місті. А такий екземпляр як Nissan Leaf можна зустріти частіше ніж, наприклад,  Жигулі. Ви, до речі, помітили, що Запорожців, Москвичів і Жигулів на вулицях все менше? І все більше їх з’являється на фестивалях ретроавтомобілів. 


Але сьогодні не про це. Пам’ятаю як у 2015 р. приступила до роботи патрульна поліція і їм видали сотні Toyota Prius. Скільки було розмов про ці автомобілі, про їхню технологічну складність, наскільки вони швидкі чи не швидкі і як їх ремонтувати. З ремонтом якось швидко розібралися, адже били їх поліціянти дуже добре. Лише за перший рік роботи в Києві з 235 автомобілів у ДТП потрапило 150. Тим не менш, зараз ці авто українці сприймають як належне. Цим ми завдячуємо Кіотському протоколу, згідно якого Україна отримала всі поліцейські Prius. Варто сказати, що якби не вони, зараз Toyota в Україні було б набагато важче продавати свої гібриди.

Toyota представила свій маленький і яскравий кросовер C-HR у гібридній версії. Сама модель вже більше року досить непогано продається в Україні. Я називаю такі автомобілі “євроорієнтовані”. Субкомпактні кросовери заполонили європейський ринок і кожен виробник намагається бути у тренді.

Чим відрізняється гібридна версія C-HR від звичайної? Особливо нічим, окрім силової установки. Вона тут точно така ж як у Prius. Під капотом - 1,8 літровий бензиновий двигун, який працює за циклом Аткінсона, і невеликий електромотор. Сумарна потужність такої системи лише 122 кінських сили (за умови, що батарея заряджена і працюють обидва двигуни). Тобто чекати супердинамічних показників від цього авто не варто. Але їздити на ньому дуже навіть цікаво.

 

Коли я вперше сів за кермо губридної C-HR, відразу захотів максимально економити пальне - не для заощадження коштів, а для сатисфакції, що у мене гібридний автомобіль. І, скажу вам, екологічна залежність -це наркотик, на який “підсідають” власники електрокарів, адже коли ми говоримо про гібриди чи електрокари, варто розуміти, що справа не в економії грошей. Тут набагато важливішою є філософія цих людей, ставлення до екології і природи.

Виробник обіцяє витрату палива близько 4 літрів бензину на 100 кілометрів. Скажу відразу, що за тиждень тесту і маже тисячу кілометрів в абсолютно всіх режимах і умовах, мій результат - 6,2 літри на сотню. І я задоволений, адже це приблизно така сама витрата як у дизельного двигуна такої ж потужності, і на 20-30% відсотків менше від бензинових двигунів.

Довго розписувати як працює гібридна силова установка не буду. Просто скажу, що акумулятор заряджається у двох випадках – від бензинового двигуна під час руху або від рекуперації енергії, коли ви гальмуєте. Так само ділять між собою роботу двигуни: якщо стартуєте плавно чи пересуваєтеся у заторі - до швидкості 40-50 км/год працює лише електродвигун, якщо стартуєте нормально - двигун внутрішнього згорання буде крутити колеса і паралельно заряджати батарею, а якщо ви стартуєте у режимі “я маю бути першим” – працюють обидва двигуни і на всій потужності несуть вас вперед. Найкрутіше, що режим роботи у реальному часі показується на величезному екрані мультимедійної системи і ви самі регулюєте цю роботу манерою вашої їзди.

Тому для максимальної економії варто запам’ятати два постулати – максимально спокійний і рівний старт зі світлофора і максимально плавне та затяжне гальмування перед ним.

  

 

Коли ми нарешті розібралися із силовою частиною, можна поговорити про дизайн. Він мені дуже подобається. Toyota зробила максимально рельєфний автомобіль: всі лінії увігнуті або випуклі, вся світлова техніка настільки складна, що дуже не хочеться  її пошкодити при паркуванні, бо ціна таких елементів не може бути дешевою.

Попри весь кайф від нестандартного дизайну, я знайшов і великий мінус: заїхав на мийку перед зйомкою автомобіля і мийник сказав, що цей автомобіль займає почесне перше місце за складністю мийки якраз через свої рельєфні форми. Цікаво, що на другому місці у нього був G-Class від Mercedes.

Я завжди захоплювався Toyota як виробником у плані надійності техніки, але не завжди був у захваті від якості матеріалів. Визнаю, що в C-HR все і красиво, і якісно. Величезний екран мультимедіа, акустика від відомого виробника JBL, дуже стильний молодіжний інтер'єр, у якому круто слухати ТОП-50 Dance пісень від Google Music.

Про позашляхові якості можна взагалі промовчати, адже гібридна версія C-HR, на відміну від звичайних, може бути лише передньоприводною, та й кліренс у 150 мм точно не заохочує виїхати не лише на бездоріжжя, а навіть на бордюр в місті.

 

Висновок:

Яскравий і сучасний автомобіль, у якому хочеться стояти у заторі і слухати Bruno Mars

 

 

НАШІ ПАРТНЕРИ