День закоханих або ж День святого Валентина на­буває популяр­ності на межі епідемії. Від самого початку лютого вулиці, вітрини та ефіри заповнює святкова атрибутика: сердечка, валентинки, повітряні кульки. Подарунки купують для коханих, друзів, батьків, колег - для всіх. Це такий день, коли навіть циніки думають про почуття. То хто ж він - Валентин і чим заслужив таку популярність? І чи був він взагалі? Спробуємо розібратися разом.

Що було “до”?

День Валентина існує понад 16 сторіч. Як і більшість “неканонічних” свят, має язичницьке коріння - в середині лютого древні римляни відзначали Луперкалії – свято родючості на честь богині кохання Юнони і бога Фавна. За переказами, оракул сказав, щоби уникнути "епідемії" смертності немовлят, потрібно шмагати жінок шкірою жертовних тварин. Тож у священному для античних римлян місці, де вовчиця нібито вигодувала Ромула і Рема, відбувалось дійство Луперкалії, під час якого тварин приносили в жертву, а з їх шкури вирізали пасма, якими шмагали жінок. Свято було досить аморальним і закінчувалось оргіями - у коробку клали написані імена дівчат і хлопців, серед яких учасники Луперкалій мали вибрати навмання ім'я партнера на ніч.

Зрозуміло, що в християнстві не було місця таким забавам, тому їх намагались викоренити. Папа Геласій І спочатку перейменував фестиваль розпусти на свято Очищення, а потім  переніс з 15 лютого на 14 і спробував “християнізувати” - замість імен молодих людей у коробку клали імена святих. Потім їх тягнули хлопці і дівчата і кожен мав цілий рік наслідувати життя того святого, якого витягнув.

Зрештою,  і такий варіант зазнав фіаско. Тоді Папа запровадив звичай вшановувати чисте почуття кохання.

 

Святий чи ні?

14 лютого ні в Східній, ні в Західній Церк­ві не згадується пам'ять святого з ім'ям Валентин. У Західній Церкві св. Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на епілепсію -за церковними переказами, на могилі св. Валентина юнак, хворий на епілепсію, довго молився і видужав. Під час реформи церковного календаря 1 під час II Ватиканського Собору покровитель закоханих був вилучений із календаря святих як такий, чию історичну справжність піддали сумніву. Попри те, у Мартирологу (списку визнаних християнських святих), є згадка про Валентина з Риму і про Валентина Інтерамнського.

 

Звідки взялася легенда?

Близько 1260 р. у Європі з’явилася книга ченця-домініканця Якова Ворагінського “Золота легенда”. Невідомо, чи книга має історичне підгрунтя, чи є заснованою на переказах і легендах, та якраз із цієї збірки історій про святих ми знаємо про св. Патріка, який вигнав з Ірландії змій, св.  Георгія- змієборця, блудницю Марію Магдалину, історію Животворного хреста і навіть життєпис Діви Марії.Тут же міститься історія про якогось священика Валентина, який жив за часів імператора Клавдія II. Імператор тоді заборонив солдатам одружуватися, щоб сімя і почуття не відволікали їх  від служби Риму. Нібито цей Валентин таємно вінчав солдатів з їхніми нареченими, щоб вони не жили в гріху, за що і був страчений. У XIV ст., історія почала обростати новими подробицями та персонажами і перетворилася на легенду з варіаціями.

 

Хто справжній?

Якщо проаналізувати всі легенди, бачимо, що Валентинів було кілька:  

 

Священик, якого стратили 14 лютого за часів Клавдія ІІ. У цій версії, коли варта “розсекретила” підпільне вінчання, Валентин обміняв життя молодят на своє і надіслав врятованим листи у формі сердечок. За іншою легендою, священик був закоханий у дочку тюремника і перед смертю написав коханій “валентинку” - зізнання у почуттях.

Єпископ, убитий за приналежність до християнства під час панування Авреліана. Стратили його 14 лютого і навіть поховали в тому ж місці, що і Валентина з попереднього переказу.

Кандидат на пост Папи, котрий у своїх проповідях говорив про шлюб як ідеал християнської любові.

Римський молодий патрицій, якого стратили за приналежність до християнства напередодні Луперкалій, тому він і став покровителем закоханих.

Священик Валентин, який створив чудовий сад, а квіти дарував закоханим молодятам щороку 14 лютого, тому вони вважали його своїм покровителем.

 

Існує ще одна, зовсім не романтична, теорія про те, що День Валентина святкується 14 лютого через птахів - у цей час у них починається шлюбний період (у Середньовіччі вважалося, що 14 лютого птахи “беруть шлюб”). Тому вважалось, що шлюб, укладений цього, буде щасливим і довгим.

 

Валентин у Самборі

На Львівщині мощі святого знаходяться  в одній із головних святинь міста Самбора –церкві Різдва Пресвятої Богородиці.  У 1759 р., так як святий Валентин вважався покровителем Самбірсько-Перемиської єпархії, частинку його мощей  у невеличкому скляному саркофазі за наказом Папи Римського перевезли у Самбір, де вони знаходяться й дотепер. Автентичність реліквії підтверджує документ у Римі, виданий Понтифіком.

 

Існував Валентин чи це лише легенда - не так і важливою. Головне, що цей день - свято для закоханих. Може, саме 14 лютого хтось зважиться на освідчення, шлюб чи просто зізнатися у коханні. Святкувати чи ні - ваш вибір. А от щиро кохати краще щодня, а не один день в році.

 

Яна Ковальчук

НАШІ ПАРТНЕРИ